Психолог Віталіна Устенко. Візитка
Віталіна Устенко — психологиня, екзистенційно-орієнтована психотерапевтка.
Мене звуть Віталіна Устенко, я займаюся психотерапією і онлайн-терапією, практику веду з 2012 року.
Як ти потрапила в професію?
Я з дитинства захоплювалася детективами, дуже хотіла бути слідчим-аналітиком, мені подобалося розплутувати злочини: як особистість злочинця, особистість потерпілого, жертви — як вони переплітаються, їхні історії. Потім я зрозуміла в певний момент, що мене більше цікавить особистість цих людей і те, як з ними працюють, а не сам склад злочину. І з 13 років, здається, я стала відвідувати гурток з психології в Палаці дітей та юнацтва, там вже познайомилася з тим, що таке наукова психологія і психотерапія окремо, що це дуже великі напрями. Я вступала тільки у Драгоманова [НПУ ім. М. П. Драгоманова, м. Київ], тому що на той момент мої вчителі (я три роки відвідувала цей гурток) усі були з Драгоманова і говорили, що це найкраще, що може бути. Нас познайомили з величезною кількістю напрямів психотерапії, яких немає в інших вузах. У моїй психотерапевтичній освіті у нас було два роки клінічного навчання. Як будь-який психолог, я не зупиняюся на освіті, яка є у мене зараз.
У якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами.
Мій улюблений напрям у широкому сенсі — це екзистенціалізм. Напрям, який працює із сенсами, з сенсом життя, — з такими базовими для кожної людини питаннями, які формують нас як особистість, наш світогляд, наші переконання. Те, як ми переживаємо щось, які взагалі у нас є почуття і як ми їх проживаємо, як ми проживаємо своє життя, наскільки воно для нас наповнена або наскільки ми його живемо на автоматі, «повз». Які у нас цінності й які можуть бути інші цінності. І наші стосунки з самим собою, з іншими людьми.
Із якими темами ти добре працюєш?
Я добре працюю з панічними атаками і депресивними станами різного ступеня. Як екзистенційна псіхотерапевтка, я працюю з питаннями страху смерті, самотності й переживаннями, пов'язаними з ними, — безсенсовності, відчуттям несвободи або рішучості в ухваленні рішень, подальшого вибору діяти, професійного становлення або життєвого шляху.
Що для тебе психотерапія?
Треба було підготуватися до відповіді на це питання... Я думаю, це для мене особлива форма взаємодії. Вона існує з незапам'ятних часів, у різних формах. Мабуть, найприродніша форма правильної взаємодії між людьми. Вона допомагає людині здійснювати свою індивідуальну революцію. Перебуваючи в кабінеті психотерапевта, людина змінює своє життя і себе таким чином, який взагалі складно уявити, — у великих масштабах. Це просто подвиг для клієнта й класна форма роботи для самого психотерапевта.
Під який саундтрек ти б закінчила фільм про себе?
The Beatles – Because.