5 запитань до психіатра

Як швидко зрозуміти, що я психічно здоровий?

Якщо говорити саме про «швидко», то мить, коли ти запитав себе, — це вже відповідь на твоє запитання. Оскільки люди, які страждають на психічні захворювання, характеризуються саме відсутністю критики, вони не можуть оцінити свої ж дії, свої ж вчинки, хід мислення або висловлювання. Говорячи про критику, я маю на увазі саме ті розлади, які найбільше інвалідизують і десоціалізують, тобто, наприклад, та сама шизофренія. Говорячи про більш м'які розлади, які включені в так звану малу психіатрію (депресивні ,невротичні розлади та інше), — критика завжди збережена: пацієнт шукає допомоги, він оцінює свій стан як ненормальний, тоді вже питання «чи здоровий я психічно?» не виникає.

Шизофренія успадковується?

Якщо у вас є в роду люди, які хворіють на шизофренію, це не гарантія того, що ви теж матимете шизофренію. Від 70 до 90, здається, існує доведених генетичних патологій, необхідних для того, щоб мати шизофренію. Тобто близько сотні генів повинні бути трохи не такими, якими вони є зазвичай (не повністю порушеними, інакше ми матимемо явне генетичне захворювання, яке буде видно та об'єктивно, тобто зміни зовнішнього вигляду; зріст, вага, статеве дозрівання буде порушено), це мають бути генетичні особливості.

Якщо коротко, генетична причина — не єдина. Однією генетикою шизофренія не пояснюється, тобто етіологічно пояснюється, звичайно, вона може виникати через те, що є певні генетичні порушення, проте для виникнення хвороб недостатньо лише генетики. Дуже складно виключити те, що в роді ніхто не хворів на шизофренію, бо навіть два чи три покоління тому наші прабабусі, наші прадідусі — чи всі вони потрапляли в поле зору психіатрів, чи всі вони були обстежені? Я знаю дуже багато прикладів із практики, коли говорять: «Ну так, у нас ніхто взагалі не хворів, але прабабуся раз на рік на два місяці йшла гола в поля, через два місяці поверталася і нормально далі собі жила. Ми думали, що вона просто язичниця, це в неї якийсь ритуал. А решту часу прабабуся була просто ідеальною, народила 12 дітей, підняла господарство і все було чудово, але от були такі моменти».

Як зрозуміти, що мій близький божеволіє?

Якщо ми говоримо про психотичний розлад, саме психоз, який от-от розвиватиметься чи вже розвивається, існує кілька об'єктивних ознак. Перша — це порушення сну: ви помічаєте, що сон став більш поверховим, він почав тривати менше або його немає зовсім. У той час, коли людина зазвичай спала, вона займається якимись справами, читає, блукає по квартирі або йде, тобто не відчуває потреби у сні. Момент, коли намагаєшся сказати: «Ти ж не спав, може, відпочинь, ти ж утомився», — людиною не оцінюється критично. Вона справді не відчуває потреби у сні, вона не вважає, що не спати ненормально. Далі — зміни в поведінці, тобто ви можете помічати, що він більш насторожений, більш тривожний, може по-особливому інтерпретувати події, що відбуваються навколо нього, або стосовно до нього, ставлення до нього інших людей. Може іноді заявляти, що хтось бажає йому зла або хтось по-особливому до нього ставиться, хоча раніше нічого подібного вам не говорив. Наступне — це момент явної та продуктивної симптоматики, коли людина починає галюцинувати, чути голоси. Ви можете помічати, що вона щось бурмоче собі під ніс або щось говорить сама собі, але не просто розмірковує, як іноді трапляється у всіх, а саме відповідає на конкретні питання або апелює до конкретних завдань, які десь там хтось їй ставить.

Мені варто сходити до психіатра для профілактики?

Цим ви дуже здивуєте психіатра, це справді буде смішно, оскільки немає такого поняття як психіатрична профілактика. Ми можемо говорити про профілактику психічних захворювань, коли людина зазнає якихось тривалих навантажень, фізично чи психічно, коли вона знає про себе, що їй складно справлятися зі стресом — тоді люди звертаються до психологів за формуванням якихось копінг-стратегій, приходять до психотерапевта, якщо перебувають у складних та тривалих переживаннях. До психіатрів найчастіше звертаються вже тоді, коли є явні порушення, які суцільними розмовами нікуди не йдуть: безсоння, вкрай сильні тривоги, які повністю дестабілізують, знижений настрій, тобто депресія, через які неможливо включатись у звичайне своє соціальне життя, продуктивна психосимптоматика (тоді зазвичай не звертаються, тоді просто привозять), обсесивно-компульсивний розлад, який повністю оцінюється людиною як щось важке, проте з цим не виходить впоратися просто подумавши або взявши себе в руки, тобто потрібна ще медикаментозна допомога. І інші, м'якіші рівні розладів, просто потребують медикаментозної підтримки.

Як зрозуміти, що я на вулиці зустрів божевільного?

Зрозуміти, що ви зустріли божевільного, досить складно, оскільки навіть лікарі психіатричної практики, щоб визначити, чи божевільна людина чи ні, беруть як мінімум 10 днів, щоб її повністю обстежити. Виразно небезпечною може бути людина, що напружена, насторожена, коли ви бачите напругу навіть у м'язах обличчя, якщо дивляться на вас чи щось, практично не мигаючи. Людина, в якій ніби концентрується інтенція до якоїсь дуже сильної різкої дії. Але якщо ви бачите людину, яка веде себе трішечки дивно або ж розмовляє сама з собою, щось бубонить, робить дивні рухи, — цілком можливо, що на даний момент вона відчуває якусь продуктивну симптоматику, чує якийсь голос, їй ставлять якісь питання, людина відповідає, цей голос їй щось розповідає, людина обговорює, це не завжди небезпечно. Це дивно, це виглядає лякаюче, але це не обов'язково небезпечно.