Суспільство вимагає від нас успішності та цілодобової продуктивності. Обов'язково харчуватися правильно, займатися спортом, допомагати волонтерам, вести свій бізнес. Навіть відпочинок повинен бути «правильним». Усе це б'є по нашій самоцінності, збільшує вимоги до себе і посилює перфекціонізм. Як розібратися в цих механізмах і не дати перфекціонізму управляти нами, розповідає психотерапевтка Марія Лемещук.
Що може сформувати перфекціонізм і підвищені вимоги до себе?
Сучасне суспільство вимагає від нас бути перфекціоністами. Прагнення до ідеалу багато в чому підтримується. Якщо говорити про причини становлення перфекціонізму в житті людини, то підтримуючі чинники якраз грають важливу роль. Маю на увазі зовнішню мотивацію, те, чого від людини очікують інші.
Становлення особистості завжди починається з дитячого віку. Маленька дитина бачить, що її хвалять тільки за оцінку 12. Коли отримує 11, батьки питають «А чому не 12?». Дитину можуть карати, наприклад, за те, що вона неідеально прибрала кімнату до приходу батьків. І так формується сприйняття, що якщо робити неідеально, то чогось не досягаєш, як ніби на щось не заслуговуєш.
У підлітків зовнішньою мотивацією можуть бути кумири. У дорослому віці — начальник, який постійно вимагає робити краще і краще. А якщо це накладається на низьку самоцінність, погане ставлення до себе, теж може сформуватися перфекціонізм.
Звичайно, впливають і особистісні особливості. Не у всіх, на кого впливають зовнішні чинники, буде формуватися перфекціонізм.
Вам також буде цікаво: 5 питань про внутрішнього критика
Також на прояв перфекціонізму може впливати внутрішня мотивація людини. Коли є якісь очікування від реальності: від поведінки, від зовнішності. Людина може самостійно створювати завищені та недосяжні вимоги до себе.
Перфекціонізм допомагає чи шкодить?
Є і позитивні, і негативні сторони. Вони залежать від того, наскільки у людини перфекціонізм виражений і в яких сферах проявляється. Іноді перфекціонізм поглинає всі сфери життя людини. А іноді — одну: тільки виховання дітей, тільки робота, тільки ідеальна фігура.
З одного боку, перфекціонізм корисний нам, коли ми прагнемо до ідеалу. З іншого — цей ідеал настільки високий, що всі досягнення, наскільки хорошими вони б не були, знецінюються.
З плюсів перфекціонізму — хороша кар'єра, соціальне життя на високому рівні. Таких людей багато підтримують, часто хвалять. Чому? Тому що соціум любить перфекціоністів. Але, як не дивно, людина все одно буде відчувати незадоволеність. А це позначається на психоемоційному стані людини та взагалі на якості життя.
Науковими дослідженнями доведено, що люди, яким притаманний перфекціонізм, схильні до тривожних розладів, у них частіше виникають депресивні стани, вони частіше мають проблеми з залежностями. Такі люди досить часто мають психосоматичні розлади.
З якими запитами приходять до вас на терапію перфекціоністи?
Років п'ять тому жоден з нових клієнтів не говорив мені, що у нього перфекціонізм. А зараз так кажуть. Тобто розуміння проблеми зростає.
Найчастіше приходять із загальним станом незадоволеності: «У мене в житті все добре, але я все одно не відчуваю себе щасливим». І коли ми починаємо розбирати, чому сформувався цей стан, бачимо, що людина досягла успіху в усіх сферах життя, але не може цьому порадіти.
Вам також буде цікаво: Чого хочуть сильні жінки?
Перфекціоністи ставлять настільки високі стандарти, що не можуть до них дорости. Наприклад, чоловік каже, що хоче досягти класного результату в спорті. Але при цьому він 24 години знаходиться в роботі, вкладається у свою справу. До цього він хоче побудувати міцні відносини з дівчиною. І тут ми розуміємо, що з завищеними очікуваннями в кожній зі сфер неможливо досягти балансу між ними.
Соціальні мережі дуже впливають на цю жилку перфекціонізму майже в кожному з нас. Ми заходимо в Instagram і бачимо ідеальне життя, гарні тіла, ідеальну відпустку. А наш мозок ставиться до цього некритично, часто не розуміє, що найчастіше ці картинки — ідеалізований образ життя. Це впливає на нашу самоцінність, нам теж хочеться стати такими людьми «з картинки».
Як знижувати градус перфекціонізму?
Ми завжди починаємо з мотивації, із бажання людини з цим працювати. Якщо людина не бачить негативного впливу перфекціонізму на своє життя, вона буде дуже міцно за нього триматися, не захоче змінюватися. Добре б розібратися в плюсах і мінусах такої поведінки, побачити та усвідомити вплив прагнення до ідеалу на життя.
Друге, що потрібно розуміти, — є багато когнітивних спотворень, установок. Наприклад, людина впевнена, що якщо не буде робити щось на 100%, то її результат буде провалом і дорівнюватиме нулю. Це такий когнітивний фільтр «все або нічого». Саме тому людина не може відпустити прагнення до ідеалу — за цим є сильний страх.
Вам також буде цікаво: Як перестати порівнювати себе з іншими
У таких випадках потрібно спробувати знизити планку на 5%. І подивитися, що станеться. І коли людина бачить, що не йде «в нуль», що нічого не пропадає, їй стає набагато легше жити, вона може розслабитися, з'являється ресурс.
Як без терапії розібратися з цим?
Можна почитати хорошу літературу. Не просто історії з життя і досвіду людей, а науково чи експериментально підтверджені рекомендації.
І друге — звертати увагу на думки в той момент, коли хочеться зробити ідеально. Часто ми робимо на автоматі та не помічаємо, що нас спонукає до дії. А коли вмикаємо усвідомленість і починаємо помічати всі ті установки, які нас спонукають до конкретної поведінки, можемо вирішити багато проблем.
