Візитка. Психологиня Аліна Шумак

Аліна Шумак – гештальт-терапевт, психіатр

Мене звуть Аліна Шумак, я психотерапевтка, онлайн-терапевтка, закінчила факультет клінічної психології в 2014 році і відтоді веду приватну практику.

Як ти потрапила в професію?

Це було мені цікаво і це не подобалося моєму батькові. Насправді, мої батьки розраховували, що я зв'яжу своє життя з точними науками, здебільшого це була математика, інформаційні технології, оскільки я багато цього вчилася і досить багато цим захоплювалася. Але через підлітковий максималізм, бажання щось довести, показати, яка я є, я подумала, що оберу іншу галузь, яка мені теж цікава. Оскільки я все-таки прихильниця точних наук, мій вибір зупинився на медичному університеті та факультеті медичної психології. Я провчилася там 6 років, і мені здалося, що цього замало. Я підвищила свою кваліфікацію до спеціальності «Загальна лікарська справа», пройшла інтернатуру за спеціальністю «Психіатрія». І наразі поєдную роботу лікаря-психіатра і психотерапевта.

В якому напрямі ти працюєш?

Напрямом, якому я навчилася найпершим, була гештальт-терапія. Однак я себе не ідентифікую як стовідсоткового класичного гештальт-терапевта, оскільки в моїй роботі дуже багато елементів з екзистенціальної терапії, періодично я використовую техніки КПТ, якщо це потрібно для ефективної роботи з клієнтом.

Із якими темами ти працюєш добре?

Я дуже добре працюю з непсихотичними психічними розладами, я маю на увазі розлади настрою, депресії, також невротичні розлади за типом ОКР і тривожних розладів, з різними фобіями. Також з темою смерті та вмирання, — тема дуже непроста, глибока, для багатьох терапевтів вона буває дуже важкою. Однак зі свого досвіду роботи медичним психологом в одному з хоспісів я зрозуміла, що мені не так складно супроводжувати пацієнтів, як могло здаватися. Робота з цими людьми мало чим відрізняється від роботи з іншими, і цим людям набагато цінніша і важливіша підтримка саме в цей момент їхнього життя.

Я добре працюю з тим, що називають емоційною залежністю. Тобто з емоційно залежними відносинами, які часто плутають зі співзалежністю. Там приховано кілька тем, на яких я добре розуміюся, — це опора на себе, це кордони і вміння прокачувати особисті ресурси. Це те, чим я займаюся усе своє життя, чим я займаюся з великим завзяттям і драйвом, і те, чим готова ділитися з іншими людьми.

Що для тебе психотерапія?

Психотерапія — це в певному сенсі лайфстайл. Як людина, яка в цьому багато років, я постійно думаю в цих категоріях, намагаюся залишатися в контакті зі своїм життям, собою, оточуючими людьми та іншим. Якщо зараз на хвильку забрати психотерапію з мого життя, мені складно уявити, що буде. Тому що за весь цей час не те щоб я сильно змінилася, але моє світовідчуття змінилося точно. Тому це спосіб жити, спосіб зустрічатися з людьми, спосіб працювати і будувати свою кар'єру.