Візитка. Психологиня Евгенія Чернега

Євгенія Чернега – психолог, когнітивно-поведінкова терапевтка, екзистенційна терапевтка.

Мене звуть Євгенія Чернега, я психотерапевтка і онлайн-терапевтка, практику веду з 2013 року.

Як ти потрапила в професію?

Це моя друга професія. Першою був маркетинг. Останнім моїм місцем роботи була японська компанія Sony, я працювала «по-японськи»: швидше, вище, сильніше. Дуже багато роботи. Таким трудоголізмом, зовнішніми досягненнями, мені здається, я намагалася вирішити якісь внутрішні проблеми. А потім, як і багатьох, мене наздогнала криза 30 років.

Коли нам 20, ми ухвалюємо якісь рішення про себе, про світ, і на цій «енергії 20-річних» фігачимо. А ближче до 30 — озираємося і дивимося, чи на ті рейки ми стали, це мій поїзд. Я відчула, що поїзд не мій, йти з корпорації було дуже страшно, я шукала, чим би я могла займатися. Я закінчила школу арт-менеджменту і вступила на психологію — швидше, щоб поставити галочку: «Це була якась ідея юності, я спробувала — і не моє». І ось я спробувала і зрозуміла, що це дуже моє.

Крім навчання в університеті ім. Шевченка, я почала вчитися на 6-річному навчальному проекті з екзистенційної психотерапії, на 3-річному з когнітивно-поведінкової терапії. І з часом зрозуміла, що це класна професія, що це може бути не тільки захопленням, а й професією. І коли я почала працювати з людьми, мені це вдавалося. І зараз ось уже 9 років, як я в цій сфері, і я досі у захваті.

В якому напрямі ти працюєш?

Я працюю в основному в напрямі когнітивно-поведінкової терапії, але також використовую інші методи за необхідності, як-от екзистенційна психотерапія; з парами я працюю в напрямку емоційно-сфокусованої терапії. Але мій фокус — КПТ, когнітивно-поведінкова терапія, це найбільш досліджений, науково-обґрунтований метод терапії, про нього проведено найбільше наукових досліджень. Згідно з ними, це терапія першого вибору при деяких розладах: депресивних, тривожних та інших. Суть цього методу в тому, що іноді наш розум грається з нами, представляючи реальність не такою, якою вона є насправді. І наші уявлення про себе, про світ, про майбутнє, про інших людей ілюзорні. Ми перевіряємо ці уявлення: наскільки вони відповідають дійсності. Ми дивимося, як людина діє за певних життєвих обставин відповідно до цих уявлень, робимо різні поведінкові експерименти: «А що буде, якщо я зроблю по-іншому?» І перевіряємо ці гіпотези.

Із якими темами ти добре працюєш?

Із темами депресії, — коли не хочеться жити, складно вставати вранці, життя не має сенсу, є невдоволення собою. Із темами тривоги, — коли починається тривога не тільки про речі, які можуть створювати справжню небезпеку, а й про щось надумане: «А що коли...? А раптом...?» І це заважає жити.

Також я працюю з дорослими дітьми емоційно незрілих батьків. І тут складно сказати, в чому проблематика, просто у людей не задоволені глибинні емоційні потреби, їм дискомфортно жити. Тут складно визначити один запит, ми його формуємо протягом роботи. Також я люблю тему самодослідження та психологічної зрілості. Ми всі ставимо собі питання: «У чому сенс життя?», «Хто я?», «Як будувати стосунки з людьми?», «Чого я хочу, як я хочу будувати своє життя?» Це теж класна тема.

Що для тебе психотерапія?

Я вважаю, що це найкрутіший винахід ХХ століття. Моя особиста терапія зробила мене вільнішою всередині, дозволила зрозуміти свої внутрішні орієнтири, не спиратися на зовнішні, бути в контакті з собою, будувати стосунки з людьми набагато краще, ніж я вміла раніше. Психотерапія як професія для мене — це постійні відкриття, інсайти і спосіб бачити реальність такою, як вона є насправді.