За результатами досліджень, психотерапевтичні відносини, тобто рівень довіри та контакту між клієнтом і психотерапевтом, — один з найважливіших критеріїв ефективності психотерапії. Що розуміти під довірою в терапії і як її побудувати, розповідає психотерапевтка Олена Подмазіна.
Чому довіра — важлива складова ефективної терапії?
Терапія не може відбутися без довіри. Важливим критерієм успішної терапії є довірчі відносини між клієнтом і терапевтом. І тоді ця робота буде допомагати у вирішенні проблем клієнта. Дуже складно «підійти» до почуттів клієнта і допомогти йому, якщо він намагається вичавлювати з себе слова під час сесії, переживає, відчуває себе невпевнено.
Хочеться дати визначення такій довірі. Довіра виникає, коли мене приймають, чують, коли можна розкритися перед людиною і відчувати себе безпечно поруч із нею. Довіра — це впевненість клієнта, що фахівець буде діяти мені на користь і буде робити для цього все можливе. Якщо я не відчуваю, що терапевт діє мені на користь, то сприймаю терапію як насильство. Це буде викликати страх, злість (на себе або на терапевта). Тому довіра — це фундамент, на якому будується терапевтична робота.
Важливо створювати умови, в яких клієнт відчує себе досить безпечно, щоб висловити свої почуття.
Терапія допомагає встановити такі відносини клієнт-терапевт, де клієнт отримує досвід прийняття себе, саморозкриття. Можливо, може проявити себе з терапевтом так, як не проявляв з жодною іншою людиною у своєму житті. Спираючись на це, клієнт може впровадити таку поведінку в контакті з іншими людьми. Клієнт в спілкуванні з терапевтом вчиться себе підтримувати, спиратися на свої відчуття, довіряти, починає більше піклуватися про себе. І все це відбувається тільки коли є довіра.
Що робить терапевт, щоб побудувати цю довіру? Скільки часу це потребуватиме?
Ці процеси можна розділити на формальні та неформальні. Одним з формальних є ставлення клієнта до терапії — чи був досвід терапії, який саме досвід. Так само, як і освіта терапевта. Для деяких клієнтів важливо, щоб терапевт мав кілька спеціалізацій, якийсь певний метод. Важливий його досвід і те, як він дотримується професійної етики. Дотримання меж і повага до правил сприяє створенню довіри. Взагалі нормально питати про освіту. Психотерапевт з радістю розповість вам про свій бекграунд.
Якщо говорити про неформальні умови, коли вони є куди більш важливими. Це безоціночне ставлення психотерапевта і безумовне прийняття. Як це виражається? Терапевт може прийняти будь-які сторони клієнта і ставитися до нього безумовно позитивно. А головне, він транслює людині «Все добре, з тобою все нормально». Це допомагає розкритися, знайти ресурс для внутрішніх трансформацій і вибудувати довіру. Розкритися також допомагає емпатія. Ірвін Ялом висловив це фразою «Можливість подивитися на світ з вікна клієнта». Це означає стати на його місце і відчути те, що відчуває він. Коли клієнт відчуває, що його приймають, розуміють, він готовий запросити терапевта у свій внутрішній світ і розкритися йому. Терапевт розвиває емпатію відкритістю і чутливістю, чому сприяє, звичайно, і особиста терапія.
Ще дуже важливо, щоб людина бачила, що психотерапевт її щиро слухає, цікавиться, цінує. Уявіть, що вас не будуть критикувати, засуджувати, лаяти. Це не просто викликає довіру, а й допомагає прийняти ті частини себе, які раніше ми оцінювали як негативні.
Важлива й довіра з боку терапевта. Це віра в те, що у клієнта все вийде, він знайде шлях — або з ним, або самостійно.
Що стосується часу, буває по-різному. Комусь вистачає і двох сеансів, щоб розкрити якісь свої сторони та почати ділитися. А комусь потрібен рік, щоб відчути, що терапевт точно підтримує і розуміє.
Вас може зацікавити: Стосунки клієнта та психотерапевта. Рубрика «Психологи не дають порад»
Чи буває, що клієнт в принципі не готовий комусь відкриватися і має проблеми з довірою в результаті травми або дитячого досвіду? Що тоді робити?
Це не рідкість, а іноді буває окремим запитом. Взагалі у дитини в дитинстві формується або базова довіра, або базова недовіра. Наприклад, коли людина пережила фізичне або емоційне насильство. У неї може бути підвищена тривожність, недовіра до світу і до людей. Якщо батьки клієнта не могли нести відповідальність за дитину, у неї може сформуватися базова думка, що вона повинна піклуватися про себе сама. Якщо людина має досвід неприйняття, в якому зазнала багато сорому за себе, пізніше вона буде перевіряти середу на безпечність.
Тут дуже важливо дати час і клієнту, і собі. Необхідно передати клієнту думку, що ви поруч і ви його не покинете. Це вимагає багато ресурсу і від терапевта. Зміцнення альянсу вимагає сил і часу від обох сторін.
У мережі можна зустріти історії клієнтів, які переживають, що брешуть своєму терапевту (наприклад, щоб не розчарувати або з почуття сорому). На подив, це не таке вже й рідкісне явище. Що можна сказати таким клієнтам?
Не довіряти чужій людині — це нормально. І насправді дивовижно, наскільки великий кредит довіри видає людина терапевтові, коли ділиться своєю історією, потаємними думками. І це дуже цінно. І терапевт розуміє, що на це потрібен час.
Наприклад, можна сказати «Схоже, ти мені не довіряєш. І це нормально. Мені доведеться щось зробити, щоб ти міг мені довіряти. Як ти думаєш, як я можу тобі допомогти відчути себе у безпеці?». Важливі не так слова, як посил. Необхідно уважно слухати страхи та побоювання клієнта. Якщо терапевт думає, що клієнт зобов'язаний відразу ж йому довіряти, а такі помилки трапляються, це вже буде насильство, а не терапія. Важливо отримати від клієнта згоду на роботу з його внутрішнім світом.
Радимо прочитати: «Важливий не формат, а професіоналізм терапевта»: Олена Сєргєєва про онлайн-терапію
Багато пишуть про те, як важливо «знайти свого терапевта» — не тільки в плані спеціалізації, але і в плані особистісних якостей і якогось особливого конекту. Це насправді важливо? Як все-таки знайти того самого свого?
Особистість терапевта дуже важлива, бо багато в чому терапевт працює своєю особистістю. Також у клієнта можуть бути особисті побажання до терапевта. Наприклад, як фахівець ставиться до того, що важливо для людини.
Для мене «свій» терапевт — це коли добре з людиною, вона мені подобається. І як же його знайти? Наприклад, слухати лекції, читати пости в соцмережах, можна стежити за блогом терапевта. Іноді вдається знайти за рекомендацією, але тут потрібно бути обережним. Адже психолог, який підійшов знайомому, але не підійшов вам, — це нормально.
Можна скільки завгодно вибирати, спираючись на досвід, освіту. Але найважливіше — ваш внутрішній відгук, відчуття, що це саме ваш психотерапевт.
Наскільки ймовірно, що людина, яка вперше довірилась терапевту, стане довіряти й іншим людям у своєму житті?
По суті, терапія — це мікромодель життя. І досвід терапії людина може перенести в життя. Це не означає, що людина всім буде так само відкриватися, цього й не треба. Але цей досвід допоможе відчути себе безпечно і з іншими людьми. Клієнт може почати більше говорити про свої почуття.
Після досвіду довіри в терапії з'являється більше опори та впевненості в собі. Тоді клієнт починає більше розслаблятися, довіряти світові та людям, дізнаватися і пускати в життя нове.
