Психолог Августина Яценя. Візитка

Августина Яценя — психотерапевтка, сексолог, сімейний психотерапевт

Мене звуть Августина Яценя, я психотерапевтка, онлайн-психотерапевтка, веду свою практику з 2001 року.

Як ти потрапила в професію?

Випадково. У певний момент я пішла з гарної позиції в фармкомпанії і захотіла отримати спеціалізацію з психіатрії, із психотерапії. Запитай мене чому... Чому — не знаю, але от мені дуже хотілося. Якось, мабуть, все склалося. Було дуже багато робіт, але в середньому це було два-два з половиною роки, поки це було нове й цікаве, я чогось вчилася. Жодну свою діяльність я не розглядала як діяльність на тривалий час. Мені завжди було ой як цікаво, але якщо я намагалася подивитися себе на п'ять років вперед, я себе не бачила в цій діяльності. І психотерапія, — це єдине, чим я займаюся вже 20 років і в цьому щоразу якийсь новий кайф. Для мене досі це якесь диво, напевно. Просто мені дуже хотілося, у цьому не було логіки, а було дуже сильне бажання. І я пішла отримала спеціалізацію з психіатрії, з психотерапії й із сексології. Оскільки у мене вже були хороші спеціалізації, то, як правильна дівчинка, пішла ще влаштувалася на роботу до психіатричної лікарні. Коли мене брали на роботу до психіатричної лікарні, головний лікар мені сказав: «Ви?! Ви у нас не будете працювати». Так я пропрацювала 12 років в психлікарні. Чесне слово, коли я йшла, мені просто було цікаво, я ніколи не думала, що це буде моєю професією, — і 20 років тому займатися приватною практикою психотерапії без таблеток і на це жити, — це було... Цього просто не було в країні.

В якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами

У мене багато різних додаткових освіт, крім медичної. Основна — це гештальт-підхід, а ще гарна освіта в груповому аналізі, трохи КПТ, арт-терапії. Мене можуть закидати шапками шанувальники чистих методів психотерапії, але я все більше і більше рухаюся в напрямку персоніфікованої інтеграційної терапії, де я найбільше орієнтована на клієнта. Звичайно, напевно, основна база і моя любов — це гештальт-терапія, робота в тут-і-тепер на межі контакту з клієнтом, і працюю я собою. Я — основний інструмент психотерапії. Те, від чого я отримую задоволення, і те, що найкраще виходить.

З чим тобі подобається працювати і з чим ти добре працюєш?

Я добре працюю із запитом про запит, коли люди приходять в дискомфорті з якимись проблемами, але не завжди можуть сформулювати запит. Я працюю з будь-якими темами, крім хімічної залежності. В основному, це психічно здорові люди, бувають іноді люди і з великою психіатрією, але в ремісії. Якщо говорити про більш затребуване, то, напевно, це депресії, панічні атаки, фобії, психосоматика, екзистенційні кризи, вікові кризи, сімейні відносини, секс. Якось депресивно звучить, але, напевно, екзистенційні кризи, кризи сенсу, пошуку себе, дауншифтингу, наприклад. Повної зміни свого життя, коли людина розуміє, що так, як вона живе, їй не подобається, а як по-іншому — вона не знає. І ось вона приходить до мене, і ми з ним разом розбираємося.

Що для тебе психотерапія?

Для мене психотерапія, — напевно, випадково так вийшло, але це спосіб життя. Те, від чого я отримую кайф, і я готова заражати цим кайфом своїх знайомих, клієнтів, які до мене приходять. Знаєш, я клієнтам розповідаю так свою історію. Я коли пішла на свою психотерапію, я дуже багато плакала, я навіть сама не очікувала, як я плакала. Зараз я ходжу на психотерапію, я дуже часто зі своїм психотерапевтом сміюся. І це більше таке цікаве дослідження. «А давайте поговоримо про це? Ух ти, як це влаштовано, ось воно що!» Тобто це якийсь процес пізнання, в якому багато задоволення, цікавості. Це не завжди приємно, іноді боляче, але в цьому кайф.