Психологія «трикутника» за 1 хвилину. Кейс #6

Чому ми взагалі починаємо «грати у трикутник»?

Завжди, коли я намагаюся задовольнити якісь потреби, пов'язані зі значущою фігурою, через когось чи через щось, це вже трикутні відносини.

Дитина починає опановувати ролі ще у 6 місяців, вона вже починає «маніпулювати» батьками. На прикладі: якщо я хочу щось отримати від батька, я хочу попросити грошей чи боюся щось сказати прямо, я пішов через маму, мама виступає рятівником і вона допомагає мені отримати те, що я не можу попросити безпосередньо, — щось пов'язане з батьком. Це дисфункціональні стосунки, і тоді зрілий, найздоровіший шлях — це усвідомлювати себе, свої потреби, увідомлювати, із ким вони пов'язані, що хочу отримати від цієї людини. І намагатися задовольнити їх прямо, хоч би як страшно, тривожно від цього не було: не через когось, через обхідні шляхи, а безпосередньо. Це профілактика трикутних стосунків.