Візитка. Психолог Илля Полуденний

Мене звуть Ілля Полудьонний, я займаюся психотерапією і онлайн-психотерапією. Кафедру психології закінчив в 2010 році, цього ж року почав працювати психологом. А приватну практику як психотерапевт веду з 2014 року.

Як ти потрапив в професію?

Я думав, що я буду рятувати світ, «перевертати пінгвінів на Південному полюсі», творити добро. Тому з'ясувалося, що це профлексія. Є така штука, захисний механізм психіки, коли ти робиш для інших те, що хотів би для себе: бігаєш чай заварювати, ковдрою вкривати. Насправді ж щиро хочеться турботи для себе, просто ти цього не розумієш. Я думаю, велика частина людей в цій професії, — психологи, психотерапевти, — ось так приходять. Я не виняток. Потім розібрався, як це працює, про себе багато чого зрозумів, в тому числі, як допомагати людям. Тепер це моя робота.

У якому напрямі ти працюєш?

Я працюю в гештальт-підході. Це дуже вільний інструмент роботи психотерапевта. Є різні напрями, гештальт дає досить багато свободи. І це дуже круто, тому я його і обрав. Ще гештальт про «тут і зараз». Це досить стандартна фраза, про це говорять усі фахівці. На жаль, я буду повторюватися, але це так. Гештальт — про «тут і зараз». Вас била мама в дитинстві, тато не любив або ви мрієте про принца в майбутньому — окей, давайте про це говорити, але чому ми про це говоримо? Які потреби зараз актуальні, чому ми про це говоримо саме зараз або чому про це фантазуємо? Це крута штука, тому що допомагає клієнту просуватися в тому, щоб своє реальне життя робити насиченим, а не жити спогадами і фантазіями.

Із якими темами ти працюєш добре?

Взагалі до мене йдуть про стосунки. Досить багато працюю про стосунки, мені це близько. Стосунки чоловіків і жінок, дитячо-батьківські, мені близька тема. Ще одна моя тема — це злість. Про злість я багато знаю, це моє. Це і моя особиста тема, я багато в ній розбирався сам: звідки з'являється злість, навіщо вона потрібна. Не багатьом це відомо, а це до речі цікава штука. Не всім очевидно, що злість — це щось на зразок кордону, який щось охороняє. Люди зляться і можуть не розуміти, що всередині там щось зберігається, чомусь це відбувається. Із цими запитами часто приходять, і я з цим класно працюю.

Мої клієнти — це люди, які не хочуть хворіти на ангіну по чотири рази на рік, але й не хочуть зрівняти все з землею, коли вибухають. Це до мене.

Багато працюю про сексуальність. Це моя тема, мені легко з нею обходитися, схоже, я такий цілющий для клієнта в цьому питанні: можу провокувати на експерименти в житті, просуватися, ставати вільнішим. Мені подобається з цим працювати, в цьому багато драйву.

Що для тебе психотерапія?

Для мене психотерапія — інструмент, не більше і не менше. Такий само складний, такий само захоплюючий, як вивчати іноземну мову, як ходити в спортзал, розвиватися. Це інструмент, за допомогою нього можна просуватися в якихось складних темах, де є бар'єри, де не дуже розумієш, що з тобою відбувається. Приходиш, починаєш копатися за допомогою терапевта і просуватися далі і далі. Я прекрасно знаю, як це працює, я сам був клієнтом багато років — і був, і є, і буду. Мені це дуже підходить, це для мене як спорт. Так само я розглядаю психотерапію і пропоную її клієнтам. Звичайно, психотерапія вирішує якісь проблеми, можна приходити з проблемними запитами і їх розрулювати, але мені ближче ставлення як до дисципліни, як до стилю життя, способу організовувати свій простір, мислення, відносини.

Під який саундтрек ти б закінчив фільм про себе?

Of Monsters and Men — "Dirty Paws".