Депресія vs. Дистимія. Кейс #25
Клінічний психолог, лікарка-психіатр Аліна Шумак розповідає, що таке депресія та дистимія, чим одне відрізняється від іншого і що робити в обох випадках.
Говорячи про депресію, ми зазвичай маємо на увазі дві картини: або це людина, яка лежить у ліжку і не встає протягом декількох днів, майже відмовляючись від їжі, при цьому не спить, плаче і почувається просто огидно; або це людина, яка все встигає, все в неї класно, все чудово, у неї щасливі селфі в соціальних мережах, проте почувається вона стабільно паршиво.
Отже, якщо ми розбираємо нашу першу картинку, то це випадок саме депресії, середнього чи важкого ступеня. Того, що депресією вважає міжнародна класифікація хвороб: це розлад настрою, що минає, він лімітований певними часовими рамками. Тобто депресія колись починається (це може бути місяць, 2 місяці тому) і колись закінчується.
У другому випадку, коли зовні, для інших людей людина почувається більш ніж чудово, поводиться чудово і виглядає досить щасливою, проте внутрішньо відчуває постійне зниження настрою і дискомфорт, вона шалено критичнп до себе, незадоволена тим, що вона має, — ми швидше говоримо про хронічний розлад настрою, або ж про дистимію.
Дистімія, на відміну від депресії, не має чіткого початку і кінця: часто люди помічають за собою цей розлад протягом багатьох років, хтось навіть говорить, що він властивий йому з дитинства. Тож, якщо ми говоримо про депресію, тобто коли людина дезадаптована, їй складно ходити на роботу, вона бере вигадані лікарняні, вона забиває іноді і на гігієнічні процедури через те, що їй об'єктивно складно це робити, тоді найефективніше буде звертатися до психіатра, оскільки на етапі таких сильних переживань та соматичних розладів психотерапія буде просто ні про що.
Також рекомендуємо прочитати: Ніна Давидова. Новорічна депресія
Якщо ми говоримо про досить високий функціональний рівень, коли зберігається здатність працювати і займатися спортом, своїми звичайними захопленнями, підтримувати контакт із друзями, проте зберігається стійке відчутне зниження настрою, тут ми скоріше маємо на увазі дистимію. І саме це той випадок, коли психотерапія буде максимально ефективною, оскільки, говорячи про дистимію, ми часто маємо на увазі саме порушення адаптації до того світу, що склався довкола. Завдяки психотерапії вдається цю адаптацію провести більш прямим та комфортним для людини шляхом.
