Візитка. Психологиня Альона Камінська.

Альона Камінська — психологиня, контекстуально-поведінкова терапевтка

Мене звуть Альона Камінська, я займаюся психотерапією й онлайн-терапією, практику веду з 2013 року.

Як ти потрапила в професію?

Я з тих людей, хто відразу ж вступив на факультет психології, а потім вже розбирався, що з цим робити далі. У якийсь момент у психології навіть з'явився цілком собі гідний конкурент у вигляді фотографії. Я серйозно міркувала і трошки сумнівалася, чи продовжувати мені свій професійний розвиток як психологині або, можливо, фотографія — це моє майбутнє і варто розвиватися в цьому. Але в певний момент я помітила, що будь-які зйомки я примудрялася якимось чином перетворювати на терапію. Люди навіть говорили про те, що зйомки зі мною мають певний терапевтичний ефект. А мені, в свою чергу, дуже подобалося бачити красу людини і якимось чином показувати цю красу і їй теж, — щоб вона теж її помітила. Тому в певний момент я вирішила, що у терапії в цьому є більше можливостей, і, так би мовити, є більший арсенал.

В якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами

Першим напрямом, в якому я навчилася, була гештальт-терапія. Але останні кілька років я сфокусувала свою роботу в межах терапії прийняття і відповідальності, — що ми приймаємо і за що ми беремо відповідальність, якщо так взяти і описати. Це терапія, яка виникла як продовження поведінкових підходів, її відносять до когнітивно-поведінкового напряму третьої хвилі, і основна її мета — допомогти людині розвинути психологічну гнучкість, допомогти виявити свої цінності й вибудовувати відповідно до них своє життя. [Не] уникати тих провалів, де, наприклад, вона стикається з неприємними емоціями або думками. Це терапія, яка навчає приймати цей дискомфорт, а не боротися з ним, — щоб рухатися до осмисленого життя.

З якими темами ти добре працюєш?

Я добре працюю з перфекционизмом і самокритикою. У цьому місці мені дуже подобається разом з людиною знаходити якийсь новий добрий тон, яким вона може з собою розмовляти і яким вона може себе надихати, а не сварити. Також добре працюю з тривожними і депресивними станами. Багато працюю і допомагаю тим людям, у яких є невдоволення своїм тілом, своєю вагою, які забули, як це — їсти, коли у тебе немає жодних правил, і вони то переїдають, то обмежують себе. А також працюю з розладами харчової поведінки, анорексією, булімією і переїданням різного походження. Ще працюю з темою пошуку своїх бажань і своїх «забаганок». Допомагаю людям навчитися хотіти або згадати, як це — розуміти, чого ти хочеш і куди рухатися далі. Часто ті клієнти, які до мене приходять, говорять про те, що начебто я хотів-хотів, а потім забув, як це робити. І я допомагаю згадати.

Що для тебе психотерапія?

Для мене терапія — це можливість діалогу навіть не так з терапевтом, а скоріше можливість діалогу з собою. Тому що дуже-дуже часто я в своєму житті стикалася з тим, що в якийсь момент ти можеш ніби припиняти себе чути, — і для мене терапія стала саме тим місцем, де я нібито знову почула свій голос і знову стала розуміти, що мені пасує, що мені не пасує, куди б мені хотілося далі рухатися, яким я бачу своє життя, в яких стосунках мені добре, а які, напевно, варто було б завершити.