Що потрібно знати про адаптацію? Кейс #32
Спеціалістка Тритфілд, психолог Марія Лемещук розповідає про важливі моменти у процесі психологічної адаптації до нового. Як влаштовано цей процес і на чому концентруватися, доки ви звикаєте до нових життєвих обставин.
Адаптація — це процес, коли людина звикає до чогось нового, їй треба підлаштуватися, поміняти свій звичний спосіб життя. Більшість людей влаштована так: ми не хочемо виходити із зони комфорту, ми хочемо, щоб все було стабільним і залишалося без змін. Але чомусь одні люди легко адаптуються, а інші – ні. Чому так відбувається? З кількох причин. Перша причина — насправді всім важко, але є категорія людей, які готові кинути виклик. Вони готові йти до чогось нового, відчувати дискомфорт заради своєї мети, розуміють, що це їх мотивує. Апріорі чекати, що ви виходитимете зі своєї зони комфорту, змушені звикати до нового, а вам буде стабільно і легко... — на таке не варто очікувати. Дискомфорт буде.
Радимо почитати: Редакторка Тритфілд – про досвід адаптації в новій країні
Є люди, які адаптуються простіше. Це люди, у житті яких були часті зміни. Наприклад, людина, яка переїжджала з міста до міста протягом усього життя, а в дорослому віці їй потрібно переїхати до іншої країни, легше адаптується, ніж людина, яка все життя прожила в одній країні, одному місті, одному дворі, а потім їй потрібно переїхати до іншої країни. Я називаю це адаптацією до адаптації — людина звикає до того, що в житті завжди є зміни. І що частіше такі зміни відбуватимуться, то легше людині до них пристосовуватиметься. Ще один важливий чинник — усе, що залежить від темпераменту, характеру людини та від впливу соціуму. Тому що соціум і ставлення людини до того, що відбувається, відіграє важливу роль. Якщо все-таки у вашому житті відбулися зміни, до яких вам потрібно адаптуватися і звикнути, насамперед важливо зрозуміти свої емоції, свої почуття та своє ставлення до того, що відбувається. Дуже часто ми не звертаємо уваги на свої емоції та думки, ми намагаємося піти в роботу, або якось компенсувати це (це може навіть виливатися в агресію на близьких). Перше завдання — зрозуміти, як ми реагуємо на те, що відбувається. Наступний крок, дуже важливий, — крок примирення, прийняття того, що життя нестабільне і в будь-якому разі зміни відбуватимуться. Дуже важливо подивитися на перспективу. Подивитися, що буде за рік, за п'ять років.
Також радимо прочитати: Псіхологічна допомога емігранту
Також ми можемо перемикатися. У цьому випадку можемо використовувати поведінкову активацію, коли ми не посилюємо ситуацію постійними думками лише про зміни, що відбулися. Паралельно ми більшу частину часу приділяємо тому, що нам подобається, тому, що нас захоплює, – ми компенсуємо, створюючи баланс між новим і стабільністю, яка є для нас важливою.