Як це — одного разу зрозуміти, що живеш хоч і хороше, але не своє життя? Як би пафосно не звучало, але з цими питаннями ми стикаємося частіше, ніж хотілося б. Але ж цю проблему можна вирішити, почавши слухати свої почуття, розібравшись, чого хочеш насправді. Детальніше — в інтерв'ю з психотерапевтом Ольгою Кукшиною.
Що таке екзистенціальна терапія?
Це широке поняття. Я працюю в методі «екзистенціального аналізу і логотерапії». Цей метод відноситься до Третьої Віденської школи психотерапії, він працює не тільки зі смислами, а й з усіма темами людського життя.
Центральна думка екзистенціальної терапії в тому, що людина завжди знаходиться у світі й ніколи не може бути від нього відділена. Завжди в діалозі: зі світом і з самим собою. Таким чином, завдання методу — допомогти людині вести цей діалог.
Вам також буде цікаво: Менеджмент проектів і психотерапія
Цей метод дуже відкритий, тут багато уваги й поваги до гідності людини, і при цьому є чітка структура. Теоретична глибина поєднується з практичністю. Покроково розроблені ефективні психотерапевтичні прийоми та стратегії.
З якими запитами працює цей метод?
Коли чуємо «екзистенціальний», здається, що мова піде про щось серйозне, на думку спадає тема життя і смерті тощо. Насправді метод працює з усіма психосоціальними, психічними та психосоматичними запитами. Є невеликі запити, для яких достатньо кількох консультативних зустрічей, є і більш глобальні, де проводимо 25, 50 і більше сесій.
З найпростіших, наприклад, прокрастинація, що щось не виходить в роботі. Отримав диплом психолога, а почати працювати не можу, боюся клієнтів. Сюди ж можна віднести страх публічних виступів. Тоді ми проводимо пару зустрічей, і людина знаходить опору і впевненість. Страх перестає блокувати рішення, клієнт починає діяти й у нього виходить.
Далі йдуть більш серйозні ситуації, вони можуть бути пов'язані зі стосунками, і з кар'єрою. Коли відносини є, але накопичилися невирішені питання або коли відносин немає, і незрозуміло, чому їх немає. Тут ми дивимося на те, що людину блокує, що заважає, який є досвід і як це все пов'язано. До ситуацій умовно середньої складності відносяться страхи, панічні атаки. З панічними атаками можна впоратися і за кілька зустрічей. Інше питання — звідки вони виникли?
Екзистенціальна терапія працює з деякими запитами й по кілька років. Це стосується різних особистісних розладів, серйозних травм. У таких випадках іноді підключають психіатра. Так, наприклад, з різного роду депресіями можна працювати рік-півтора.
Чи працює цей метод з кризами?
Так, працює з різними видами криз. З юнацькими, пов'язаними з виходом у доросле життя, розв'язанням головного питання «що я буду робити в житті»; з кризою середнього віку — «стільки всього зроблено, але це вже нецікаво, важливо розібратися, чого я насправді хочу, який я тепер і куди рухатися далі». До цього списку відноситься і криза другої половини життя, коли діти вже виросли та незрозуміло, що з цим робити, як заповнити виниклу порожнечу. А ще партнерські кризи, зради, розлучення.
Розкажіть на прикладі, як людині завдяки екзистенціальній терапії вдалося розв'язати свої проблеми.
У терапію в цілому і в екзистенціальну зокрема приходять з питаннями сенсу. Живе людина, ніби все добре, все як у всіх. Університет, робота. Все поступали — і я поступила; всі працюють — і я десь працюю. Були та є якісь стосунки, це ж нормально, майже у всіх є стосунки. І тут раптом людина починає думати: «А що тут моє, чого я хочу? Який взагалі в цьому сенс особисто для мене?».
Буває, людина просто йде на поводу у своїх почуттів, але не знає, чого хоче. Тут терапія допомагає поступово розплутувати ці почуття, підтримує клієнта, щоб він міг наблизитися до розуміння себе. В результаті роботи людина починає жити з почуттям внутрішньої згоди, бачити радість і сенс в кожному дні, а не тільки в чомусь глобальному.
Вам також буде цікаво: Як перестати порівнювати себе з іншими
Ми не розглядаємо питання «У чому сенс життя?», тому що глобальний сенс життя нам невідомий. Ми радше запитуємо, чого життя «хоче від нас». Ми всі перебуваємо в певних обставинах: саме це місто, ця сім'я, ця робота, ця ситуація. І людина працює над тим, щоб зрозуміти, що можна зробити найкращим чином саме з цими обставинами. І так поступово знаходить сенс в кожному дні.
Клієнт шукає особисту відповідь не на своє питання до життя, а на питання життя до нього. Він відповідає життю на його питання своїми рішеннями, усвідомленнями та вчинками. З'являється більше опори та розуміння себе, людина починає бачити реальну картину свого життя. Починається хороша дружба з собою, коли клієнт веде діалог з собою і зі світом і знаходить в цьому діалозі згоду.
Що таке екзистенційна криза? Як з нею впоратися без терапії?
Екзистенційна криза — це коли людина втратила сенс того, куди йде, навіщо йде. Наприклад, несподівано усвідомила або вже ходиш з такою думкою пару років: «Я живу, але це якось вийшло само собою. Я цього не хочу. А чого хочу — не знаю». Ось це і є криза.
І щоб її пережити, потрібно включити увагу. Корисно сісти та порефлексувати на тему «Де я зараз, чим живу, чому присвячую більшу частину свого часу». Криза — це питання життя до людини: «А чи туди ти йдеш?».
Вам також буде цікаво: Як сформувати здорову ідентичність?
У моменти кризи важливо подивитися туди, де порожнеча, куди дивитися страшно. Там часто знаходяться відповіді. Наші почуття — це не безглуздо. Почуття — це сприйняття, наш орієнтир у світі цінностей. Ми свої цінності без почуттів не виявимо.
Все це добре б промовляти, якщо не з психотерапевтом, то з другом, партнером. Коли ми промовляємо, приділяємо увагу своїм переживанням і почуттям, ми опрацьовуємо кризу. І це важливо.
