5 запитань щодо тривоги про здоров'я. Олександра Тимошенко.

Що таке тривога про здоров'я?

Раніше тривогу про здоров'я називали іпохондрією. Зараз, у зв'язку зі зниженням стигматизації, говорити «іпохондрики», «він іпохондрик» — не зовсім коректно, мені теж це не дуже подобається, тому ми говоримо «у вас підвищена тривога про здоров'я». Тривога про здоров'я може бути в будь-кого. Це захворювання, якому може піддатися кожен з нас. Що може бути причиною? Це може бути якась травматична подія, пов'язана зі здоров'ям, — і не обов'язково людина переживає це сама. Це можуть ситуації з близькими людьми. І ця подія може дуже налякати, залишити слід в травматичній пам'яті. Ще причиною тривоги про здоров'я може бути так звана ятрогенна тривога — це зіткнення з не зовсім добросовісною медичною допомогою, коли людина, на жаль, постраждала від медичних впливів. Це можуть бути лікарські помилки, якісь важкі зіткнення в плані операційного лікування, — це все теж залишає слід в травматичній пам'яті. І через якийсь час людина починає тривожитися.

Які критерії тривоги про здоров'я?

Сам розлад тривоги про здоров'я є в МКХ (Міжнародна класифікація хвороб) і DSM (Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів), тобто це діагноз. Він має діагностичні критерії. Основні — це підвищена тривога конкретно на тему здоров'я, плюс ця тривога заважає життєдіяльності людини: страждає її особисте життя, самореалізація, робота, соціальний аспект. Тоді це діагноз. І ми можемо говорити, що у людини розлад тривоги про здоров'я.

Діагностичні критерії — це час, як і в усіх психіатричних діагнозів, — десь від 3 місяців до півроку. Людина часто відпрошується для обстеження і відвідування лікарів, це вже система, керівництво починає злиться («Чому ти постійно береш відгули?»), плюс в сімейному житті, в особистому житті виникає низка проблем. Плюс ще важливий аспект: ця тривога переноситься на близьких. «Я не боюся захворіти, але свого чоловіка або, наприклад, дитину постійно вожу по лікарях». Різниці, на чому фокусується людина, немає. Більш того, фокус змінюється, на жаль. Людина може прийти з болем в животі, і щойно ця проблема вирішується (або шляхом медичних інтервенцій, або просто так минає, що теж буває дуже часто), з'являється зациклення на іншому органі. Справа в самій тривозі, а не в симптомі захворювання як такому. Звичайно, є пацієнти, у яких є і реальні захворювання, і тривога про здоров'я — і це може бути домінуючий симптом. Але, як показує практика, сам симптом не має особливого значення.

Уникнення обстежень, звернень до лікарів, коли є проблема, больові симптоми, погіршення здоров'я, але людина боїться йти до лікаря... Чому? Тому що знайдуть щось страшне. Це теж тривога про здоров'я.

Що робити, якщо у близької людини тривога про здоров'я?

Перше, що я б зробила,— таку людину, напевно, підтримала б. Я б сказала, що я розумію, що тобі страшно, і здоров'я — це тривожна тема в принципі, сама собою. Потім я б сказала, що якщо ти не можеш впоратися самостійно, можна звернутися за допомогою, у цьому немає нічого такого. І проблема може вирішуватися набагато швидше. І порадила б, напевно, знайти хорошого психотерапевта, який спеціалізується на цій темі. Тому що це дуже важливо. І насправді, це розв'язувана проблема. І її досить швидко можна вирішити. Не варто затягувати з цим, тому що якість життя досить сильно страждає. Людина витрачає дуже багато ресурсів, грошей, часу на те, щоб фактично заспокоювати тривогу.

Як зрозуміти, що тривога про здоров'я надмірна?

Це дуже важливе питання. Щоразу, коли до мене приходить пацієнт з тривогою про здоров'я, — він приносить о-о-ось такий стос обстежень. І, як правило, це дуже багато відвідувань лікарів, дуже багато різних обстежень, більшість з них дорогі й травматичні. Перший момент, на який варто звернути увагу, — людина не може зупинитися в обстеженні. Відвідування лікарів заспокоюють тривогу тільки на зовсім маленький проміжок часу, потім ця тривога зростає, людина знову йде записується до лікаря. Кожен лікар призначає нове обстеження, а тривога нікуди не зникає, стан тільки погіршується. Якщо ви помічаєте, що достатня кількість сімейного бюджету вже пішла на медичну допомогу, то варто задуматися, — може, дійсно це тривожний розлад.

Як терапія працює з тривогою про здоров'я?

Перший, дуже важливий момент, — це пояснити людині, що з нею відбувається. Пояснити, чому вона відвідує якогось лікаря вже десятки разів. Уже на етапі пояснення це знижує тривогу. Ми пояснюємо і говоримо, що ви йдете до лікаря не тому, що у вас є невиліковне страшне захворювання, — ви йдете до лікаря, щоб зменшити рівень своєї тривоги, але є інші способи з цим впоратися. Без, як це називається в психотерапії, захисної поведінки. Друге — ми малюємо своєрідний цикл. Будь-який тілесний симптом, на якому пацієнт фокусується (припустімо, прискорене серцебиття), викликає у нього тривогу і тривожні думки «у мене щось з серцем». Це змушує підключити захисну поведінку: зробити УЗД серця, піти до кардіолога, зробити кардіограму. І тут цікавий момент: коли ми обстежимося, ми щось знаходимо. Це природно. Людина ще більше зациклюється, починає ще сильніше тривожитися, як правило. Якщо нічого не знаходиться на обстеженні — окей, пацієнт заспокоюється на якийсь час, але тільки на короткий час, поки не з'явиться новий тілесний симптом. Ці цикли ми малюємо, просимо людинв це намалювати, щоб вона розуміла, що діється: що вона ходить по замкненому колу, нічого нового не відбувається.

Третій дуже важливий момент роботи з тривогою про здоров'я — це відмова від захисної поведінки. Для того щоб поліпшити стан. Ми йдемо від зворотного: ми не призначаємо 25-те обстеження, а просимо його уникнути. Таким чином, переживання тривоги в спокійному стані, без звернення за медичною допомогою є цілющим. Звичайно, із моєю допомогою як терапевтки (це дуже контрольований процес), але він відбувається, він дуже важливий. І тоді людина фактично одужує від тривоги про здоров'я: коли людина не боїться самої тривоги, вчиться її переживати в конструктивний спосіб.