Про самотність. Кейс #12
Психотерапевтка Вікторія Бєлік розповідає про типи самотності та про те, як виникає це почуття.
Так багато концепцій щодо того, що таке самотність, що можна розгубитися, очі розбігуться...
Самотність буває фізичною, фізично обумовленою, схожою на ізоляцію, це більше схоже на самотність в одиночній камері, яка може бути обумовлена чим завгодно — за власним вибором або через обставини. А буває психологічна самотність, коли ти начебто поруч із людьми, і люди навколо тебе, і справ у тебе безліч, а почуваєшся ти дуже паршиво, ніби ні з ким не можеш розділити свої почуття і ніхто не може допомогти тобі. Цих людей немає, вони тебе не чують або ти їх не бачиш, якось так виходить, що ти один. У глобальному сенсі ми й справді одні.
Вас може зацікавити: Антон Федорець. 5 запитань про самотність
Відтоді як тобі перерізали пуповину, відокремили від матері, — від цього моменту починається твоє самотнє плавання. І в цьому немає нічого катастрофічного, але люди бояться і намагаються чимось заповнити цей простір порожнечі: іншими людьми, справами, дорогими машинами, роботою. І начебто на певний час виходить, але все одно в проміжках наганяє те, що всередині, ти з ним зустрічаєшся неминуче, і часто це лякає, тому що воно велике, незвідане і болюче.
Я вважаю самотність корисною, тому що саме в ній можна знайти справжні відповіді на всі глобальні питання, що стосуються тебе особисто. Тільки в цій самотності можна знайти свій справжній шлях.
Які клієнти до мене приходять? Точніше, з чим вони приходять? Вони приходять із тим, із чим не можуть впоратися самі. Начебто так спробували, так спробували, а воно не виходить — і от вони приносять свою самотність, кладуть її на підлогу, наприклад, чи на диван поруч із собою — і ми намагаємося з цим розібратися.
