5 запитань про булімію

Як проявляється булімія?

Динаміка цього розладу включає в себе напади переїдання, за якими слідує компенсаторна поведінка. Тобто людина намагається якимось чином компенсувати те, що було з'їдено. Наприклад, викликаючи блювоту, або використовуючи проносні та сечогінні, або використовуючи надмірні тренування: «Я з'їла зайвий пиріжок, мені треба пробігти зайвих три кілометри, щоб це компенсувати».

Ось це поєднання переїдання, емоційного переїдання нападами з наступною компенсацією — це динаміка булімії. За звичайним переїданням не треба якось цей гріх спокутувати: людина просто переїдає і відчуває дискомфорт. А булімія — це «згрішила, повинна спокутувати, згрішила, повинна спокутувати» — такі гойдалки. І дуже важливо ще (це і при переїданні може бути, але не обов'язково) у булімії дуже важливий компонент — переживання з приводу ваги та фігури. Це занепокоєння тим, скільки я важу, як я виглядаю, де є якийсь жирок. І є ідея, що необхідно своє тіло тримати в певних формах і певній вазі — це теж важливий компонент.

Булімія небезпечна?

Так, булімія небезпечна, на неї страждають і чоловіки, і жінки. Це розлад, який дуже погіршує якість життя, по-перше. А по-друге, завдає безпосередньої шкоди здоров'ю, тому що ритуали, пов'язані з «очищенням», із викликанням блювоти, буквально підривають роботу організму, травлення і так далі аж до того, що можуть псуватися зуби, стравохід може виразкуватись — і інші страшні наслідки. Плюс до цього, звичайно, постійний психологічний дискомфорт: є якась сильна емоція або кілька почуттів, з якими людина намагається впоратися шляхом переїдання. Самі почуття при цьому нікуди не подінуться: проблема, ситуація, яка викликала їх, так у житті і залишається, плюс залишається неприємне відчуття переповненості. Це все справді неприємно переживати. І потім спроба це все компенсувати, яка знову ж таки завдає шкоди здоров'ю, може викликати відчуття і сорому, і провини, і огиди. І людина часто не може розповісти про це близьким, найчастіше приховує, це призводить до часткової ізоляції. Це все дуже неприємно, це шкодить — і з цим потрібно обов'язково працювати.

Дієти допомагають при булімії?

Дієтичне мислення, дієтична індустрія є причиною (можливо, не прямою причиною, але однією з них), що провокує булімічну динаміку. Індустрія дієт пропонує самоконтроль, обмеження раціону або кількості з'їденого, щоб досягти тіла, якого ми прагнемо. Є ідеї, що дієта допоможе, що обмеження себе в чомусь допоможе, що взагалі потрібно прагнути до стрункого тіла, але всі дієти, будь-які дієти, ведуть до переїдання потім, тому що наше тіло і наша психіка влаштована так: якщо ми обмежуємо себе в їжі, тіло кричить: Help, SOS! Я голодую, це небезпека! Біологічно, на тваринному рівні це сприймається як небезпека. Тому тут питання сили волі — наскільки довго може людина протриматися на тій чи іншій дієті. Але все одно чи під час цієї дієти, чи після неї настає період, коли дуже хочеться переїсти, бо організм компенсує голод. Люди, які сидять на дієті і почуваються нормально, — це швидше люди, які підібрали собі раціон, який їм підходить. Це раціон, вони так харчуються і добре. Якщо людині доводиться обмежувати себе вольовими зусиллями, це не буває довго, це неможливо витримати все життя. А якщо можливо, то ціною величезних психологічних ресурсів, які мають збиратися за рахунок інших сфер життя.

Чи можна впоратися з булімією самостійно?

Скажімо так, є способи, якими можна собі допомогти, але не факт, що вони реально спрацюють, тому що це досить серйозне порушення. Як із будь-яким розладом: є люди, які наркоманію долають самостійно, але це поодинокі випадки. За будь-якого серйозного розладу є небезпека, є ризик, тому якщо ви готові на цей ризик піти, можна дати собі строк і спробувати впоратися самому. Але для цього потрібно добре розуміти, як булімію влаштовано, щоб спробувати її призупинити. Іноді без допомоги психолога чи лікаря (навіть мають бути і лікар, і психолог), людина не може собі допомогти, бо не розуміє механізмів: наприклад, намагається впоратися силою волі. Сила волі тут взагалі не працює!

Як психотерапія працює з булімією?

Терапія працює в декількох напрямках. Перше — з ідеями щодо ваги, схуднення, шкідливих продуктів — усіма токсичними ідеями, які змушують людину постійно сидіти на дієтах, постійно худнути або надмірно займатися спортом. Ці ідеї мають бути переглянуті, тому що саме вони змушують входити до циклу «переїдання — компенсація, переїдання — компенсація». Другий напрямок — це робота з емоційністю, з емоційним регулюванням. Їжа часто стає регулятором емоцій. Знати свої емоції, розуміти, як вони влаштовані, та вміти, якщо вони дуже сильні та дуже неприємні, трошки їх інтенсивність знижувати, — ось ці навички допомагають уникнути переїдання як способу регуляції свого емоційного стану. Є різні техніки, які допомагають перервати цей цикл, звичку переїдання-компенсації, це більше поведінкова техніка, щоб поступово цей цикл руйнувався і відновлювалося здоровіше природне харчування. Плюс може вестися робота, спрямована на відновлення чутливості до тіла, турботи про тіло, чутливість до свого відчуття голоду та ситості, яке часто порушено у людей. Усе це в тілесно-орієнтованій терапії може відбуватися, має відбуватися.