Візитка. Психологиня Світлана Ридзель

Світлана Рідзель — психолог, кпт-терапевтка

Мене звуть Світлана Рідзель, я займаюся психотерапією і онлайн-терапією, практику веду з 2013 року.

Як ти потрапила в професію?

У мене є коротка відповідь і відповідь глибша. Короткий в тому, що, як і багато хто з нас, потрапила в професію на особистому інтересі, на інтересі до себе: як я влаштована, як мені не відчувати біль, як мені взаємодіяти з людьми. Історія більш глибоква пов'язана з цікавим моментом: наша професія, психотерапія, — це перш за все вербальна професія. А я потрапила у неї «з іншого боку». Перша програма, в якій я брала участь як клієнтка і потім як студентка, — це танцювально-рухова терапія. І я потрапила у професію через танець, рух: як можна висловити свою емоцію через рух. Але в певний момент я все одно зрозуміла: мені потрібно про це поговорити. Я спершу пішла на особисту терапію, потім на першу навчальну програму, другу навчальну програму... — і ось я тут.

В якому підході ти працюєш?

Я думаю, його можна назвати інтегративним, тому що я щиро вірю, що терапевт в нашій професії працює всім собою: всім досвідом, який він прожив і відрефлексував, усіма інструментами, яких він під час навчання набув, ну і, природно, рефлексією практики, в якій він працює. Незважаючи на те, що я вивчала кілька підходів, значна частина інструментарію, — це когнітивно-поведінкова терапія. Ця терапія приваблює мене тим, що вона дуже практична і емпірична. Мало того, що вона дуже відкрита для інтеграції всіх нових досліджень, які зараз активно проводяться в усьому світі, вона ще й дуже практична відносно реального життя клієнта. Усе те, що ми пропонуємо клієнту, клієнт може піти і спробувати. Перевірити, отримати новий досвід. Друге, чим вона важлива, — тим, що, крім дослідження і прийняття себе, людина отримує нові інструменти для свого життя. Це не тільки «як це у мене влаштовано», але й «що я можу з цим робити». Як я можу змінити свої думки, як я можу змінити свою поведінку.

Із якими темами ти добре працюєш?

Напевно, з усіма тими кризами і труднощами, які зустрічає людина протягом свого життя. Це можуть бути як стани — депресивний стан, тривожний стан, — так і кризи, коли людина хоче поміняти професію або переїхати до іншої країни, або хтось з близьких тяжко захворів або помер. Це усі ті кризи, із якими людині важко впоратися. Я з цими кризами працюю і до мене за цим йдуть. І другий напрямок, в якому я багато працюю, — це стосунки, як між чоловіком і жінкою, так і робота з лгбт-клієнтами. Також стосунки всередині робочого колективу, відносини людини з собою і світом.

Я можу сказати, що, напевно, я дуже багато працюю з двома силами в людині: одна — це її ресурс, її сила, друге — це її вразливість. Ці два потоки дозволяють створювати те життя, яке цікаве для людини і яке сприймається як плідне.

Що для тебе психотерапія?

Психотерапія для мене — це, перш за все, допомога людині жити власне життя цікаво і плідно. Терапевт — це людина, яка завжди на твоєму боці: ти можеш прийти до нього з важкими переживаннями, труднощами — і отримати підтримку і допомогу.