Марія Макуха. Візитка

Марія Макуха - психологиня, гештальт-терапевтка

Мене звуть Марія Макуха, я займаюся психотерапією як психотерапевт і онлайн психотерапевт. Практику веду з 2006 року.

Як ти потрапила в професію?

Я з тих людей, які відразу після школи вибрали психологічний факультет. Як це вийшло — за цим стоїть досить цікава історія. По-перше, мені близька фраза Жана-Марі Робіна, що психотерапевтами не стають, а всього лише переводять в професійний план ту роль, в яку вже колись потрапили в дитинстві. Це і моя історія. Я в певний момент помітила, що до мене багато хто звертається: подружки — про те, як налагодити стосунки з тим чи іншим хлопчиком, хлопчики — з проханням написати записку з освідченням якійсь дівчині, тощо. Я була свого роду консультантом. Що ще, я вважаю, вплинуло на мене, — мій шлях в професію почався з Кастанеди в деякому сенсі. Суть в тому, що в десятому класі я у мами в художній майстерні знайшла одну книжку. Це були часи перебудови, така література дещо езотерична тільки стала входити в тренд. На цій книжці під обкладинкою було написано олівцем, почерком моєї бабусі, що це дуже небезпечна книжка, не читати, від неї можна збожеволіти. І в мої 16 років це було найкращою рекламою, яку можна було вигадати, я прочитала цю книгу від початку до кінця: як він «коучив», як сприяв розвитку інших. Я загорілася ідеєю займатися далі чимось подібним. Коли настав час обирати професію, я почала дивитися, що взагалі сучасна система освіти нам пропонує, і психологічна освіта було найближче до того, про що мені на той момент мріялося. І ось я тут.

В якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами

Основні напрями, в яких я працюю, які найбільш мої і пасують моєму світосприйняттю і світовідчуттю, — це гештальт-терапія та процесуальний підхід. По-перше, гештальт-терапія, чим вона мені близька, — це така життєва філософія свободи творчого пристосування, яка максимально далеко від патологізації. Позиція терапевта там швидше партнерська, супроводжуюча, а не авторитарна, не експертна, як у лікаря, який дає якусь таблетку пацієнтові, із яким щось не так. Мені близький більш гуманістичний напрям. Також що мені тут подобається, — це принцип тут і зараз, що дуже близьке до мого «буддійського коріння»: «минуле забуто, майбутнє закрито, а є тільки тут і зараз». І це, власне, той момент, у якому ти можеш щось вирішувати, у якому можливе твоє активне включення і вплив на своє життя. Гештальт-підхід — це для мене про складання пазлу, про межу контакту і про увагу на точці стику цих пазлів. Процесуальний підхід — це можливість відійти на деяку відстань і побачити в цілому ту картинку, яку ти складаєш. Процесуальний підхід більш про практичне застосування теорії поля, деякого духовного шляху.

З якими темами ти добре працюєш?

Це тема, про яку я вже розповідала, — психологічна травма в різних її проявах, вона часто з’являється. Напевно, у 80 відсотків людей, з якими я стикаюся, — рано чи пізно, з чим би вони не прийшли. Це також робота зі стосунками, робота з парами. Робота не тільки з парами чоловік-жінка, подружніми, це також робота з дитячо-батьківськими парами, робота з парами партнерів, які знаходяться в спільному проекті, з групами партнерів. Це знову-таки робота зі стосунками, це можливість познайомитися по-справжньому один з одним, поговорити про ті речі, про які зазвичай в повсякденному житті не говорять. Це мені дуже подобається. Також це теми, які пов'язані з самовизначенням, з пошуком себе, свого призначення, шляхів до професію, я також займаюся профорієнтацією. Це те, що для більшості виявляється актуально, і це така точка входу в більш глибокі особистісні питання, пов'язані з непростим періодом підлітковості.

Що для тебе психотерапія?

Свого часу мені один клієнт сказав безцінну для мене фразу, що я для нього — літописець. Як у комп'ютерній грі, де ти можеш «зберігатися». Іншими словами, в деякому роді архіваріус. Тобто можливість якось озирнутися, якось інвентаризувати свій пройдений до даного моменту шлях. Якось його реструктурувати, перебудувати хаос своїх уявлень про себе, своє життя, — на деяку злагоджену послідовність, на написання роману свого життя. Це в найзагальнішому сенсі те, що для мене терапія.

Під який саундтрек ти б закінчила фільм про себе?

Напевно, The Сardigans — Explode.

Оберіть терапевта

Ми використовуємо файли cookies, щоб користуватися сайтом було легко та зручно. Залишаючись на сайті, ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності

Погоджуюся