У новому матеріалі рубрики «Інтерв'ю» розмовляємо про різницю онлайн і офлайн терапії. Терапевтка Олена Сєргєєва розповідає про переваги сучасної психотерапії та причини, за якими деякі клієнти хочуть працювати онлайн.
Наскільки важливий живий контакт в терапії? Або камера гаджета передає все, що потрібно?
На мій погляд, істотної різниці, яка б впливала на ефективність процесу, немає. З іншого боку, я розумію, чому може здаватися інакше. Люди — соціальні істоти. Очний контакт з іншими людьми — важливе переживання для нашої психіки, ми складно переживаємо соціальну ізоляцію; прагнення до «живого» спілкування — нормальне людське бажання. Однак для терапії неважливо, в якому форматі вона проходить.
Є якісь культурні особливості. Все-таки онлайн-формат — для більшості менш звичний, і, як все нове, викликає більше опору. Часом складно навіть думати про те, що велика частина наших взаємодій відбуватиметься онлайн. Це даність сучасності, до якої нам важливо адаптуватися.
Не стільки важливий антураж або формат, як професіоналізм та етика фахівця. Все-таки — це ті основні фактори, які впливають на терапевтичний процес.
Радимо також почитати: Консультація психолога онлайн: 10 поширених питань
Онлайн або офлайн, ми можемо вибирати суб'єктивно. Комусь пасує офлайн, комусь онлайн, а хтось не бачить між ними принципової різниці. Комусь дуже важливо їхати на терапію, налаштовуватися в дорозі на процес, приходити в знайомий кабінет, сідати на зручний диван або крісло і зустрічатися очима з людиною, якій довіряєш дуже особисте. А для когось також важливо підтримувати контакт з обраним фахівцем, перебуваючи за тисячі кілометрів, заощадити кілька годин на дорогу і нерви в заторах, виходити на зв'язок із комфортного і безпечного місця у своєму будинку, попиваючи гарячий чай з улюбленої чашки.
Онлайн так само передаються всі емоції, так само є людський контакт. Так, є деякі відмінності в переживаннях, але вони не настільки істотні для процесу терапії.
Чи можна виділити типові запити або особливості характеру клієнтів, яким більше підходить той чи інший формат?
Почнемо, мабуть, із зовнішніх факторів. Бувають ситуації, коли клієнт і терапевт знаходяться в різних країнах, не мають можливості зустрітися очно. Онлайн-терапія розв'язує цю проблему, дозволяючи клієнту працювати з тим терапевтом, із яким він хоче. Наприклад, в ситуаціях з релокацією це часто питання мови. Звичайно, більшості людей хочеться комфортно працювати з особистими процесами рідною мовою. В основному терапією користуються мешканці великих міст, де дорога іноді займає години. Багато клієнтів обмежені в часі та, безумовно, онлайн-формат дозволяє виграти цей час для чогось ще. Онлайн-терапія підійде людям з маленькими дітьми, з обмеженими фізичними можливостями, в ситуації тимчасово обмежених фізичних можливостей, літнім, прив'язаним до певної локації через ті чи інші причини.
Емоційні чинники найчастіше стосуються людей з тривожними та депресивними станами. Коли вже сама дорога на терапію і контакт з іншими людьми стають великим стресом і вимагають ресурсів, яких немає. Робота онлайн — це можливість знизити рівень тривоги й кількість докладених зусиль, вивести це до якоїсь зони переносимості. Наприклад, у разі соціальної тривоги онлайн-формат — найзручніший. Клієнт відчуває безпеку, він на своїй території. Він може працювати з терапевтом і не проходити всі кола пекла у вигляді дороги, спілкування з іншими людьми та й просто виходу з дому.
Які ще є випадки, коли тільки онлайн-терапія здатна допомогти або буде логічнішою?
Я не бачу обмежень у тому, щоб працювати виключно онлайн. Але так, у випадках із соціальною тривогою можна поступово переходити на офлайн-терапію. За станом і бажанням клієнта.
Не можна сказати, що для якихось кейсів годиться тільки онлайн-терапія. Основна ідея, яку я хочу донести, — не стільки важливий формат, скільки важливий професіоналізм терапевта, етика, рівень особистого комфорту клієнта з конкретним фахівцем.
З переваг в онлайн-терапії на першому місці буде доступність. Це вже великий внесок в ефективність. Адже чим терапія доступніше, тим краще. Наприклад, очно клієнт може організувати собі терапію раз на два-три тижні, а онлайн — раз на тиждень. Регулярна робота з частотою раз на тиждень краще. Загальний висновок такий — краще ходити на терапію онлайн, але регулярно, ніж офлайн, але рідко.
Що ще особливого є в онлайн-терапії, крім доступності?
Для клієнта в цьому є великий елемент безпеки. Знову ж таки, для людей, які стикаються з тривожними станами, для тих, хто пережив насильство, — це важливий момент. Це дозволяє піти в терапію і не потонути в тривозі. У разі якоїсь некомфортної ситуації людина завжди може відключитися, що надає їй ще більше впевненості та дає відчуття безпеки — пожежний вихід завжди під рукою.
Під час онлайн-терапії клієнт знаходиться на своїй території, у своєму зручному кріслі. Це куди важливіший внесок в результат терапії, як на мене, ніж наявність особистого контакту.
Я не вважаю, що терапевт — виключно важлива персона в житті клієнта. Все-таки терапія для сучасної людини — це засіб. І терапевт повинен бути досить зрілим, щоб брати на себе таку роль, що він є для клієнта засобом розв'язання проблем, такою собі ресурсною людиною, але не центральною фігурою в житті. У терапію зазвичай приходять, коли власних ресурсів недостатньо або вони й зовсім на мінімумі. Якщо для звернення за допомогою потрібно переворушити увесь свій розклад і організувати терапевтичну годину, час на дорогу, це може створювати зайву напругу навколо терапії та терапевта, роблячи внесок в опір і негативно впливати на здатність клієнта утримуватися в терапії. Коли це час онлайн, який вписати простіше, терапія не створює додаткового навантаження в житті та емоційному полі.
Які переваги в онлайн-терапії для самого терапевта?
Та ж безпека. Для багатьох жінок-терапевток це важливо. Тому що є різні категорії клієнтів. У практиці ми можемо зустрічатися і з клінічними станами, які викликають непрості переживання. Звичайно, це зручно, коли терапевт працює в офісі, де є адміністратори, інші колеги. Але якщо він знаходиться в особистому кабінеті, то, будьмо чесними, ситуації бувають різні. Адже не з усіма людьми можна відчувати комфорт і безпеку.
Знову ж — час. Мені заощаджений час допомагає дотримуватися балансу роботи та особистого життя. Відповідно, вберігає від вигорання. Це один з важливих нюансів професії. Сама профілактика вигорання займає багато часу: це і супервізії, і інтервізорські групи, і тривалий відпочинок. Часто терапевти для відновлення беруть відпустку на місяці. Чим більше ресурсу я можу собі організувати, тим більше зможу передати людині.
Радимо також почитати: Коли та як завершити психотерапію
Виходить, мені потрібно думати і про себе, і про всіх. Особливо зараз, в період пандемії. Бувають розбіжності, коли клієнти хочуть працювати очно, а не онлайн. Багатьом доводиться відмовляти через різні погляди на ситуацію. Адже і клієнт, і терапевт можуть захворіти або вимушено піти на самоізоляцію, і тоді потрібно обов'язково інформувати тих, з ким контактували, змінювати графіки сесій, це цілий адміністративний процес і емоційне навантаження у вигляді тривоги та відповідальності.
Тому для себе я вибрала онлайн-терапію.
Якій терапії ви віддаєте перевагу для себе? Чому?
Довгий час я була клієнткою офлайн-терапії. У мене були зустрічі раз на тиждень. Для мене ці сесії, безумовно, були підтримкою і мені подобався такий формат. Коли я починала працювати з терапевтом, онлайн-терапія ще не була такою поширеною. Зараз продовжую свою особисту терапію і супервізії онлайн, і для мене це не стає перешкодою. У мене так само теплий контакт із моєю терапевткою. І хороша робоча взаємодія. Я дуже рада, що зараз багато навчальних програм стали доступні онлайн. Це дає додаткову можливість розвиватися професійно та економити час.
Виходить, що в онлайні багато плюсів, як для клієнта, так і для терапевта.
Чи було таке, що клієнт переходив з онлайн-терапії на офлайн, і друга в результаті спрацьовувала краще?
У моїй практиці такого не було. Якщо у клієнта не йде робота з терапевтом, це або про опір, або про те, що, можливо, варто спробувати з іншим терапевтом. І це нормально. Усі люди різні. Звичайно, ми спираємося на компетенцію терапевта, але ще грає роль і особиста симпатія та взаєморозуміння.
Важливо, щоб було комфортно, була довіра. Якщо цього немає онлайн, то навряд чи це зміниться офлайн.
Я завжди кажу своїм клієнтам, що якщо їм зі мною некомфортно, важливо спробувати й з іншим терапевтом. Так можна зрозуміти, у чому справа: у переживаннях, опорі, або в тому, що це просто не ваша людина.
Як визначитися, який вид терапії вибрати, якщо є така можливість?
Якщо є і фінансова, і територіальна свобода — це ідеальний варіант. Тут людина впирається тільки у вибір терапевта. Головна рекомендація, як і в будь-якому питанні, — пробувати й спиратися на себе. Формат не має вирішального значення.
