Кейс #56. СМЕР-аналіз у КПТ

У когнітивно-поведінковому підході є така техніка. Загалом вона дуже часто використовується при діагностиці. Ми її зазвичай називаємо STEB-аналіз, це англійська абревіатура від конкретних слів. Якщо перекладати, це звучатиме скоріше як СМЕР-аналіз, адаптація. Чому СМЕР-аналіз? Абревіатура від слів Ситуація, Мислення, Емоції та Реакція. Чим він корисний? Зазвичай ми його використовуємо, щоб зрозуміти клієнта, зрозуміти, як він діє у ситуації, зрозуміти, на чому тримається його проблема. Тому що сенс КПТ у тому, що думки, емоції, ситуації та наша поведінка взаємопов'язані між собою — і все пов'язано з усім, все може підкріплювати щось інше. СМЕР-аналіз допомагає нам виявити конкретні прояви деяких проблем. На жаль, це такий мій біль, що колеги не часто користуються СМЕР-аналізом, як і клієнти. Або навіть коли ти відкриваєш якусь літературу з когнітивно-поведінкової терапії, дуже часто цей СМЕР-аналіз йде в розриві чомусь: беруть окремо автоматичні думки, окремо беруть емоції — і не поєднують це все докупи. Дуже часто я клієнтам нагадую, чим корисний цей СМЕР-аналіз, навіть якщо ти не займатимешся психотерапією, навіть якщо ти захочеш завершити психотерапію. Тому що він вчить детальніше, глибше розуміти, що я відчуваю, що я думаю і все ж таки розділити це. Як то кажуть, мухи окремо, котлети окремо. І дуже часто вже на етапі навчання клієнтів СМЕР-аналізу я розумію, які труднощі у нас можуть виникнути в процесі терапії. Наприклад, коли я прошу озвучити, які думки виникли, клієнту важко сказати, що він подумав, тобто він не може це відокремити. Він каже «не знаю, я не впевнений, я не пам'ятаю» тощо. Або навпаки, коли я говорю «Що ти відчув?», дуже часто вони видають: «Ну ніби мене там вважали за дурня». Клієнти не завжди це вміють і розуміють, що таке почуття. І вже СМЕР-аналіз навіть на цьому етапі показує, що немає контакту з почуттями. А якщо він і є, клієнт не завжди може назвати свої почуття, не завжди може якось їх окреслити. Крім розвитку загального, крім розуміння особистості, розуміння моїх думок, СМЕР-аналіз допомагає також розвивати емоційний інтелект. Тому що ти, грубо кажучи, для цієї колонки з емоціями маєш зрозуміти, що саме відчув, як це відчув, як воно у мене проявляється. І як це називається — записати. Колонка остання — це про поведінку: як я реагую на якусь стресову для мене ситуацію. І іноді, коли ти береш кілька СМЕР-аналізів своєї поведінки, ти починаєш помічати вже багато цікавих моментів. «Ось тут я реагую чомусь так, і це відбувається постійно». Ти вже можеш ставити собі питання, незважаючи на те, що це діагностичний інструмент: чому я так реагую, тобто чому це відбувається постійно? Якщо ми говоримо про те, що ти навчився вловлювати свої думки (в КПТ ми їх називаємо автоматичними думками), ти можеш помітити, що деякі з них повторюються. Можна також ставити собі питання, чому саме ця думка повторюється, звідки вона в мене, звідки такий досвід був і призвів саме до таких шаблонів мислення.

Вас може зацікавити: Психотерапевтичні техніки і вправи

Дуже часто СМЕР-аналіз виглядає досить формалізовано, тому що є окремі таблички, за якими це робиться. У американців це швидше ABC-аналіз, вони дають свою табличку, у британців це STEB-аналіз, або СМЕР-аналіз. Зазвичай стандартна процедура має такий вигляд: є табличка для ситуації, є табличка для думок, є табличка для емоцій, є табличка для реакцій. У свою чергу, реакція може бути а) емоційна, тобто я якось емоційно відреагував, б) тілесна, щось пов'язане з тим, як моє тіло відреагувало на це, і в) це може бути поведінкова реакція, як і що я у цей момент зробив. Завдання яке — ви берете і цю табличку заповнюєте. Щоразу, коли у вас погіршується настрій або для вас був якийсь стресовий момент, стресова ситуація, ваше завдання потім — заповнити цю табличку. У колонку із ситуацією ми записуємо лише факти, тобто що, коли, де і як сталося. Коротко та лаконічно. Я раджу потім перестрибнути думки і перейти до емоцій, тому що з мого досвіду клієнти зазвичай легше можуть сказати, що «мені було страшно, мені було... я відчував себе некомфортно, мені було неприємно» — і ми записуємо емоцію. І тоді, відштовхуючись, від емоцій, ми можемо відстежити, яка думка прослизнула в нас, і записати це в стовпчик для думок. Класичний приклад: уявімо, що ви йдете темною вулицею і десь там позаду у кущах ви почули якийсь звук, у вас прослизнула думка, що от, блін, це хтось, я не знаю, маніяк мене хоче вбити, на мене хоче напасти. Я відчував сильний страхи, я дуже-дуже швидко почав тікати, дуже швидко, дуже сильно. Грубо кажучи, у СМЕР-аналіз ми це записуємо. Ситуація яка — я почув звук у певний момент вечора, коли йшов у парку. Все, більше нічого тут не записуємо, тому що об'єктивно сталося тільки це. Ми не знаємо, чи це був маніяк, чи це був собака, кішка тощо. Записуємо думки про те, що, коли я злякався, я подумав, що мене вб'ють, зі мною станеться щось погане. Емоції: страх, жах, переляк, смуток. І поведінкова реакція, що зробило тіло. Я сильно спітнів, почав тремтіти, не знаю, я почервонів і я почав дуже сильно бігти. Ось таким чином працює СМЕР-аналіз, так він виглядає приблизно.