5 запитань про конфлікти в парі. Олена Сєргєєва
Спеціалістка Трітфілд, псіхотерапевтка Олена Сергєєва відповідає на 5 запитань про конфлікти в парі. За її словами, конфлікти і сварки - це норма. Але щоб сварки не руйнували відносини, парі важливо виявити і усвідомити свій «негативний цикл». Тобто типовий сценарій, за яким розвивається конфлікт.
Що таке конфлікти в парі?
В емоційно фокусованій терапії ми користуємося терміном «негативний цикл». Зараз я розшифрую, що мається на увазі. Це, скажімо так, розмова, діалог і дії, які ведуть до дуже негативних переживань кожного з партнерів і ранять кожного з партнерів. Тобто кожна людина в парі відчуває себе покинутою, самотньою, непотрібною і не коханою. Грубо кажучи, це спільний сценарій для всіх конфліктів парі.
Конфлікт — більш абстрактна побутова категорія, до якої люди звикли. Але мені здається, що краще передає саму сутність категорія «негативний цикл пари». З ним ми працюємо, і це багато в чому фокус терапевтичних сесій.
Чи є пари, які не сваряться?
Сваритися — це норма, звичайно. Ми всі живі люди, і в близьких стосунках накопичується агресія. У кожного різні формати і сценарій цих сварок, але сваряться усі пари. Тобто це може бути якась розмова, яку можна описати як «ми посперечалися», а може бути і більш серйозна сварка з биттям посуду, зі збиранням речей до мами і так далі. Є, напевно, два випадки, коли пари не сваряться: перший — це пари, яким вже просто байдуже, у них якісь свої паралельні життя. І другий випадок — коли агресія в парі пригнічена настільки, що вона просто ніяк не проявляється, але в найближчому майбутньому або років через десять буде якийсь глобальний вибух — і все покотиться...
Чи можна вирішити конфлікт самостійно?
Напевно, в ідеальному світі можна. Але оскільки це не ті навички, із якими ми народжуємося, не ті навички, які набуваються самі собою, то мені здається, що краще звернутися до фахівців і професіоналів. Тому що щоб впоратися з конфліктами, потрібен, напевно, високий ступінь усвідомленості, високий ступінь толерантності до фрустрації, як ми говоримо. І готовність йти і прояснювати, незважаючи, скажімо, на внутрішній біль і бажання зробити абсолютно протилежні речі.
Ми говоримо про партнера, що уникає, і партнера, що переслідує. Є в рамках цих ролей стандартна поведінка. Партнер, що уникає: йому чи їй зазвичай дуже багато того, що відбувається, дуже голосно — і хочеться якось захиститися, потрапити у безпечне місце, відгородитися від того, що відбувається. І таким чином він або вона рятує стосунки, — відсторонюючись. З цього стану дуже складно виходити в діалог чи якось відкриватися і бути вразливим, йти до свого партнера, який кричить, наприклад, або якось лякає, або робить боляче словами. З позиції переслідування партнерові дуже боляче і дуже складно пом'якшитися, тому що є відчуття покинутості, неважливості, є відчуття самотності, — і це не прості слова: це дуже сильні почуття, що важко переносяться, вони затоплюють, і дуже складно, звичайно ж, діяти в цьому стані раціонально.
Як зрозуміти, що конфлікт не можна вирішити?
Якщо ми говоримо про парну терапію, то найтяжчими обставинами є три, грубо кажучи. Це прямі чинники-протипоказання до парної терапії: 1) якщо в парі є будь-яке насильство: фізичне, емоційне, сексуальне, психологічне, 2) якщо один з партнерів знаходиться в активній фазі залежності та 3) третій чинник — якщо у когось із партнерів є паралельні стосунки, які він або вона не планує закінчувати.
Це фактори, які протистоять взагалі як терапії, так і можливості вирішення будь-яких конфліктів в парі, тому що тут ми не говоримо про контакт двох дорослих людей, ми говоримо про те, що є непереборні обставини.
Пари можуть стикатися з деякими зовнішніми чинниками, які виснажують ресурси дуже сильно, і цих ресурсів недостатньо, щоб відновити, відбудувати близькість в парі, кожному з партнерів відчути себе потрібним і значущим. Цими чинниками можуть бути переїзд до іншої країни і необхідність закріпитися кар'єрно і соціально, народження дітей, а також народження дитини з особливостями розвитку, дуже часто так буває; хвороба одного з партнерів, якась важка хвороба, — може бути онко-, може бути психічне захворювання або депресія, наприклад. Це все чинники, які ми можемо враховувати, ми завжди спираємося на готовність партнерів і на їхні ресурси. Тому що це абсолютно нормально, що в житті ресурсів може не вистачити.
Як психотерапія працює з конфліктами в парі?
В емоційно фокусованій терапії ми починаємо з роботи з конфліктами в парі, тому що це необхідно, щоб створити безпечний простір для кожного з партнерів, і ми приділяємо цьому дуже багато часу. Це перший етап роботи, перш ніж перейти до якихось глибинних потреб в парі й потреб партнерів. Як допомагає EFT з конфліктами? Ми вчимося усвідомлювати себе, свої переживання в конфлікті й що за цим стоїть. Також ми вчимося аналогічно усвідомлювати переживання партнера, розпізнавати його стратегії поведінки і теж їх враховувати. Третій, мабуть, найважливіший пункт, — ми вчимося виявляти себе в конфлікті, коли ми вже мчимо по цих рейках у прірву, — щоб вчасно перейти на іншу лінію.