Психолог Олена Статник. Візитка

Мене звуть Статник Олена. Я займаюся психотерапією та онлайн-терапією, практику веду з 2013 року.

Олено, як ти потрапила в професію?

Мені було 30 років, я нещодавно народила третю дитину, у мене було ще двоє старших дітей, теж дошкільнят. Я була, звісно, виснаженою мамою з вигоранням. Дуже переймалася, чи зможу я взагалі повернутися на роботу і як мені це все організувати. Ми в цей час переїхали з чоловіком, з усією сім'єю, до іншого міста, що теж додавало складнощів і труднощів. Ну і вишенькою на торті став конфлікт із батьками, після якого я залишилася зовсім розгубленою. Мені здалося, що я вже не розумію взагалі, як влаштовано стосунки між людьми, як взагалі мені існувати, виживати, рухатися далі. Тобто це був глухий кут, така велика-велика криза в усіх сферах життя. Я почала цікавитися в інтернеті, що відбувається, знайшла дуже багато захопливої інформації про те, що таке сім'я, що таке сімейна система, які процеси в ній проходять. Словом, захопилася до такої міри, що (я думаю, багато психологів знайомі з цим) вирішила вивчати психологію в університеті. Я вступила на другу вищу освіту, стала дипломованим психологом і також продовжила на психотерапевтичному навчанні, стала гештальт-терапевткою, — цьому я дуже рада. Думаю, що це було дуже гарне рішення.

У якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами

Я працюю в методі гештальт-терапії. Це гуманістичний напрям психотерапії. І великим фокусом для мене в роботі гештальт-терапевта є усвідомленість. Дуже багато складнощів виникають у нас у житті, коли ми діємо неусвідомлено, автоматично, зважаючи на певний минулий досвід, який склався в нас із людьми, які нас виховували. Проблеми виникають тоді, коли ми цей досвід починаємо привносити вже в наше життя дорослої людини, тут і зараз. Цей досвід нам не допомагає, це не працює. І в психотерапії ми вчимося помічати ці автоматичні способи. І в момент, коли ми починаємо усвідомлювати, що я дію зараз так, як я діяла колись, у людини з'являється вибір: повторювати свій досвід, діяти так само, як діяла раніше, або пробувати нові способи, які, цілком можливо й дуже ймовірно, будуть ефективнішими.

Із якими темами ти добре працюєш?

Це теми депресивних і тривожних станів, теми роботи з перехідними етапами в житті. Наприклад, завершення навчання в університеті та початок робочої діяльності, вихід із декретної відпустки на роботу, зміна професії, зміна місця роботи, зміна місця проживання та переїзд, еміграція. Також питання самооцінки, перфекціонізму, впевненості в собі, питання прокрастинації (відкладання на потім). І всі питання відносин: стосунки в парі, виховання дітей, стосунки з дорослими батьками, стосунки з дітьми-підлітками. Сепарація вже в дорослому віці від батьків.

Що для тебе психотерапія?

Психотерапія для мене — це такий процес пізнання себе, процес прийняття себе і навчання, як із цим обходитися. Особисто моя психотерапія, звісно ж, не змінила мого життя, не зробила з нього якусь казку, абсолютно прекрасну і безхмарну. Але точно якість мого життя значно покращилася. Мені легше проходити через складнощі, приймати рішення, нести за них відповідальність. Я дуже-дуже рада, що це сталося в моєму житті. Вірю, що це працює і допомагає.

Під який саундтрек ти б закінчила фільм про себе?

Я думаю, це Sting — The shape of my heart