Психолог Олена Подмазіна. Візитка

Мене звуть Олена Подмазіна, я займаюся психотерапією та онлайн-терапією, практику веду з 2018 року.

Як ти потрапила в професію?

Скільки себе пам'ятаю, мені подобалося спостерігати за людьми, слухати їх. З цікавістю. Я цікавилася. Пам'ятаю, що дитиною я могла ставити дуже багато запитань моїм близьким. Про те, як вони, що вони відчувають — і цим завжди їх дратувала. Тепер розумію, чому це їх дратувало, і більше так не роблю. Роблю тільки коли встановлено формат і кордони. Я відчувала, що в мене ніби виходило підтримувати моїх близьких, слухати однокласників, давати їм якісь хороші поради. Я відчувала, що мені можуть довіряти, плюс у мене тато займався психологією. І я з дитинства була трошки знайома з тестами Люшера, з якимись методиками. Була велика бібліотека, де було дуже багато різних психологічних і філософських книжок. Мені здається, мені було не все одно, як я почувалася, що зі мною відбувалося. І мені було не все одно, що відбувалося з моїми близькими, моєю родиною, навіть у моєму класі, можна сказати. Я намагалася якось знаходити до людей підхід.

У якому напрямі ти працюєш? Розкажи простими словами

Я часто використовую у своїй роботі когнітивно-поведінковий підхід. Цей напрям, скорочено — КПТ, допомагає нам дізнатися, як ми мислимо, як влаштоване наше мислення, які в нас є переконання щодо себе, уявлення про себе, про світ, про інших. Чому так називається напрям? З одного боку, є думки і є дії — і ми дивимося, як дії та думки пов'язані з тим, як ми почуваємося, як себе бачимо. Часом ми можемо помітити, що в нашому мисленні є не зовсім справедливі щодо нас думки, не зовсім точні щодо реальності. І тоді ми допомагаємо клієнтові зрозуміти, які думки можуть бути більш помічними, підтримувати. Пробуємо дивитися з клієнтом, які є різні ракурси й погляди на одну й ту саму ситуацію і який із цих поглядів може бути більш підтримуючим для людини. Також мені подобається цей підхід тим, що він дає нам такий досить надійний інструментарій, яким ми можемо скористатися. Ніби якщо уявити, що ми з якимись валізками чи аптечкою їдемо за кордон, і якщо нам раптом стане зле, ми можемо її відкрити і знайти потрібні нам ліки. Але іноді їх там теж може не бути, і тоді ми досліджуємо місцевість і дивимося, як ми можемо собі допомогти там, де ми опинилися.

Із якими темами ти добре працюєш?

Я добре працюю з темами, пов'язаними із самооцінкою і самоцінністю. Мені здається, що я можу супроводжувати людину на шляху до її цінності, я можу допомагати клієнту в тому, щоб він помітив про себе щось таке цінне, щось прийняв у собі, помітив ті свої сторони, які він до цього міг ігнорувати, не помічати, відкидати, не приймати в собі. Також мені подобається (і мені здається, у мене добре виходить) працювати з питаннями тривожності. Тобто все, що пов'язано з тривогою. Можу бути надійною підтримкою, тобто коли людині дуже важко витримувати тривогу, можу бути опорою для неї в цей момент. І можу її підтримати в переживанні цієї тривоги. Можу дати їй ті інструменти, які допоможуть їй впоратися з цим почуттям, коли вона буде в якійсь своїй життєвій ситуації з ними стикатися. І тема депресії теж одна з моїх улюблених. Я її не боюся, можу працювати і з суїцидальними темами теж. І тема, пов'язана з втратою сенсу життя. Можливо, це теж пов'язано з тим, що я особисто колись проходила, і тому мені добре відомо, як людині може бути болісно, нестерпно переживати такі стани. Тут я теж можу бути опорою, підтримкою і таким надійним плечем для людини, яка почувається депресивно. І супроводжувати її під час виходу з цих станів.

Що для тебе психотерапія?

Для мене психотерапія — як стиль життя, тобто якась невід'ємна частина мене і мого життя. І ще це така класна можливість стати ближче до самого себе і стати ближче до того, що для нас важливо, або до тих, хто нам дорогий.

Під який саундтрек ти б закінчила фільм про себе?

Tom Rosental — Go Solo